Перша книга царів, глава 4

І був цар Соломон царем над усім Ізраїлем.

А оце його провідники: Азарія, Садоків син, священик. Еліхореф та Ахійя, сини Шіші, писарі. Йосафат, син Ахілудів, канцлер. А Беная, Єгоядин син, над військом, а Садок та Евіятар священики. А Азарія, Натанів син, над намісниками, а Завуд, син Натанів священик, товариш царів. А Ахішар над домом, а Адонірам, Авдин син над даниною. А в Соломона було дванадцять намісників над усім Ізраїлем, і вони годували царя та дім його, місяць на рік був на одного на годування. А оце їхні імена: Бен-Гур в Єфремових горах, Бен-Декер у Макаці, і в Шаалевімі, і в Бет-Шемеші, і в Елоні Бет-Ганану. Бен-Гесед в Арубботі, йому належали: Сохо та ввесь край Хеферу. Бен-Авінадав уся околиця Дору; Тафат, Соломонова дочка, була йому за жінку. Баана, Ахілудів син Таанах і Меґіддо та ввесь Бет-Шеан, що при Цартані, нижче Їзреелу, від Бет-Шеану аж до Авел-Мехола, аж до того боку Йокмеаму. Бен-Ґевер у ґілеадському Рамоті, йому належали: оселі Яїра, сина Манасії, що в Ґілеаді, йому околиця Арґову, що в Башані, шістдесят міст великих, із муром та з мідяним засувом. Ахінадав, син Іддо в Маханаїмі. Ахімаац в Нефталимі; також він узяв Босмат, Соломонову дочку, за жінку. Баана, Хушаїв син, в Асирі та в Бе-Алоті. Йосафат, Паруахів син, в Іссахарі. Шім'ї, Елин син, у Веніямині. Ґевер, син Уріїв, у ґілеадському краї, у краї Сигона, царя аморейського, та Оґа, царя башанського. А один намісник, що в усьому Краї. Юда та Ізраїль були численні, як пісок, що над морем, щодо многоти. Вони їли й пили та тішилися!

(5-1) А Соломон панував над усіма царствами від Річки аж до филистимського краю та аж до границі Єгипту. Вони приносили дари та служили Соломонові по всі дні його життя. (5-2) І була Соломонова пожива на один день: тридцять корів пшеничної муки, а шістдесят корів іншої муки. (5-3) Десятеро з великої ситої худоби, і двадцятеро з худоби великої з паші та сотня худоби дрібної, окрім оленя, і сарни, і антилопи та ситих гусок. (5-4) Бо він панував по всій цій стороні Річки від Тіфсаху та аж до Аззи над усіма царями по цей бік Річки. І був у нього мир зо всіх сторін його навколо. (5-5) І безпечно сидів Юда та Ізраїль, кожен під своїм виноградником та під своєю фіґою від Дану й аж до Беер-Шеви всі дні Соломона. (5-6) І було в Соломона сорок тисяч стійлів для коней колесниць його та дванадцять тисяч верхівців. (5-7) І годували ці намісники царя Соломона та кожного, хто приходив до столу царя Соломона, кожен свій місяць, і не було недостачі ні в чому. (5-8) А ячменю та соломи для коней та для румаків спроваджували до місця, де хто був, кожен за постановою для нього. (5-9) І дав Бог Соломонові дуже багато мудрости та розуму, а широкість серця як пісок, що на березі моря.

(5-10) І збільшилася Соломонова мудрість над мудрість усіх синів сходу та над усю мудрість Єгипту. (5-11) І був він мудріший від усякого чоловіка, від Етана езрахітського, і Гемана, і Калкола та Дарди, Махолових синів. А ім'я його було славне серед усіх людей навколо. (5-12) І він проказав три тисячі приказок, а пісень його було тисяча й п'ять. (5-13) І говорив він про дерева, від кедру, що на Ливані, й аж до ісопу, що росте на стіні. І говорив про худобу, і про птаства, і про плазуюче та про риб. (5-14) І приходили від усіх народів, щоб послухати Соломонову мудрість, від усіх царів краю, що чули про мудрість його.