Перша книга хроніки, глава 23

А коли Давид постарів і наситився днями, то він поставив царем над Ізраїлем сина свого Соломона.

І зібрав він усіх Ізраїлевих князів, і священиків та Левитів. І були перелічені Левити від віку тридцяти років і вище, і було число їх, за їхніми головами, за мужчинами тридцять і вісім тисяч. Із них для керування над роботою Господнього дому двадцять і чотири тисячі, а урядників та суддів шість тисяч, і чотири тисячі придверних, і чотири тисячі тих, що славлять Господа на музичних знаряддях, які я зробив на славлення. І поділив їх Давид на черги за синами Левія, для Ґершона, Кегата та Мерарі. З Ґершонівців Ладан і Шім'ї. Ладанові сини: голова Єгіїл, і Зетам, і Йоїл, троє. Сини Шім'ї: Шеломіт, і Хазаїл, і Гаран, троє, вони голови батьківських домів Ладана. А сини Шім'ї: Яхат, Зіза, і Єуш, і Берія, оце сини Шім'ї, четверо. І був Яхат головою, а Зіза другий, а Єуш та Берія не мали багато синів, і стали за один батьківський дім при переліченні. Кегатові сини: Амрам, Іцгар, Хеврон та Уззіїл, четверо. Амрамові сини: Аарон та Мойсей. І був відділений Аарон, щоб посвятити його до Святого Святих, його та синів його аж навіки, щоб кадити перед лицем Господа, щоб служити Йому та щоб благословляти Ім'ям Його аж навіки. А Мойсей Божий чоловік, сини його полічені до Левієвого племени. Сини Мойсеєві: Ґершом та Еліезер. Сини Ґершомові: Шевуїл, голова. А сини Еліезерові були: Рехавія, голова; і не було в Еліезера інших синів, а сини Рехавії сильно помножились. Сини Їцгарові: Шеломіт, голова. Сини Хевронові: Єрійя голова, Амарія другий, Яхазіїл третій, і Єкам'ам четвертий. Сини Уззіїлові: Міхал голова, а Їшшійя другий. Сини Мерарієві: Махлі й Муші. Сини Махлі: Елеазар і Кіш. І помер Елеазар, і не було в нього синів, бо тільки дочки, і їх побрали собі Кішові сини, їхні брати. Сини Мушієві: Махлі, і Едер, і Єремот, троє. Оце сини Левієві за домом батьків їх, голови дому батьків за перегляненням їхнім, числом імен за особами їх, що чинили роботу для будови Господнього дому, від віку двадцяти років і вище.

Бо Давид сказав: Господь, Бог Ізраїля, дав мир Своєму народові, і він осівся в Єрусалимі аж навіки. І також Левитам не треба носити скинії та всіх речей її для служби їй, бо за останніми наказами Давида вони становлять число Левієвих синів від віку двадцяти літ і вище. Бо їхнє становище при руці Ааронових синів для служби Господнього дому над подвір'ями, і над кімнатами, і над чистістю усіх святощів та роботи служби Господнього дому, і при хлібі виставнім, і при пшеничній муці на хлібну жертву та на прісні коржі, і при сковородах, і при праженні, і при всякій мірі ваги та мірі довжини. І щоб ставати щоранку на подяку та на хвалу Господа, і так і на вечір. І при всякому спаленні цілопалень для Господа на суботи, на молодики, і на свята в числі за правом на них, завжди перед лицем Господнім. І чинили вони охорону скинії заповіту, і сторожу святині, і охорону Ааронових синів, своїх братів, при службі Господнього дому.