Псалтирь, глава 37

Давидів. Не розпалюйся гнівом своїм на злочинців, не май заздрости до беззаконних,

бо вони, як трава, будуть скоро покошені, і мов та зелена билина пов'януть! Надійся на Господа й добре чини, землю замешкуй та правди дотримуй! Хай Господь буде розкіш твоя, і Він сповнить тобі твого серця бажання! На Господа здай дорогу свою, і на Нього надію клади, і Він зробить, і Він випровадить, немов світло, твою справедливість, а правду твою немов південь. Жди Господа мовчки й на Нього надійся, не розпалюйся гнівом на того, хто щасливою чинить дорогу свою, на людину, що виконує задуми злі.

Повстримайсь від гніву й покинь пересердя, не розпалюйся лютістю, щоб чинити лиш зло, бо витяті будуть злочинці, а ті, хто вповає на Господа землю вспадкують! А ще трохи й не буде безбожного, і будеш дивитись на місце його і не буде його, а покірні вспадкують землю, і зарозкошують миром великим! Лихе замишляє безбожний на праведного, і скрегоче на нього своїми зубами, та Господь посміється із нього, бачить бо Він, що наближується його день! Безбожні меча добувають та лука свого натягають, щоб звалити нужденного й бідного, щоб порізати людей простої дороги, та ввійде їхній меч до їхнього власного серця, і поламані будуть їхні луки! Краще мале справедливого, ніж велике багатство безбожних, і то багатьох, бо зламані будуть рамена безбожних, а справедливих Господь підпирає! Знає Господь дні невинних, а їхня спадщина пробуде навіки, за лихоліття не будуть вони посоромлені, і за днів голоду ситими будуть. Бо загинуть безбожні, і Господні вороги, як овечий той лій, заникнуть, у димі заникнуть вони! Позичає безбожний і не віддає, а праведний милість висвідчує та роздає,

бо благословенні від Нього вспадкують землю, а прокляті від Нього понищені будуть! Від Господа кроки людини побожної ставляться міцно, і Він любить дорогу її; коли ж упаде, то не буде покинена, бо руку її підпирає Господь. Я був молодий і постарівся, та не бачив я праведного, щоб опущений був, ні нащадків його, щоб хліба просили. Кожен день виявляє він милість та позичає, і над потомством його благословення. Ухиляйся від злого та добре чини, та й навіки живи! Бо любить Господь справедливість, і Він богобійних Своїх не покине, вони будуть навіки бережені, а насіння безбожних загине! Успадкують праведні землю, і повік будуть жити на ній. Уста праведного кажуть мудрість, язик же його промовляє про право, Закон Бога його в його серці, кроки його не спіткнуться. А безбожний чатує на праведного, і пильнує забити його, та Господь не зоставить його в руках того, і несправедливим не вчинить його, коли буде судити його. Надійся на Господа, та держися дороги Його, і піднесе Він тебе, щоб успадкувати землю, ти бачитимеш, як понижені будуть безбожні.

Я бачив безбожного, що збуджував пострах, що розкоренився, немов саморосле зелене те дерево, та він проминув, й ось немає його, і шукав я його, й не знайшов! Бережи неповинного та дивися на праведного, бо людині спокою належить майбутність, переступники ж разом понищені будуть, майбутність безбожних загине! А спасіння праведних від Господа, Він їхня твердиня за час лихоліття, і Господь їм поможе та їх порятує, визволить їх від безбожних і їх збереже, бо вдавались до Нього вони!