Псалтирь, глава 7

Жалібна пісня Давидова, яку він співав Господеві в справі веніямінівця Куща.

(7-3) щоб ворог моєї душі не розшарпав, як лев, що кості ламає, й ніхто не рятує! (7-4) Господи, Боже мій, коли я таке учинив, коли є беззаконня в долонях моїх, (7-5) коли я доброчинцеві злом відплатив, і без причини ограбував свого противника, (7-6) ворог нехай переслідує душу мою, і нехай дожене, і нехай до землі він потопче життя моє, і хай мою славу оберне на порох! Села. (7-7) Устань же, о Господи, в гніві Своїм, понесися на лютість моїх ворогів, і до мене скеруй постанову Свою, яку Ти заповів! (7-8) і громада народів оточить Тебе, і над нею вернися на висоту! (7-9) Господь судить людей, суди ж мене, Господи, за моєю правотою й за моєю невинністю. (7-10) Нехай злоба безбожних скінчиться, а Ти зміцни праведного, бо вивідуєш Ти серця й нирки, о праведний Боже! (7-11) Щит мій у Бозі, Який чистих серцем спасає.

(7-12) Бог Суддя справедливий, і щоденно на злого Бог гнівається, (7-13) коли хто не навернеться, буде гострити меча Свого Він, Свого лука натягне й наставить його, (7-14) і йому приготовив смертельні знаряддя, Він зробить огнистими стріли Свої. (7-15) Ото, беззаконня зачне нечестивий, і завагітніє безправ'ям, і породить неправду. (7-16) Він рова копав, і його викопав, і впав сам до ями, яку приготовив, (7-17) обернеться зло його на його голову, і на маківку зійде його беззаконня! (7-18) Я ж Господа буду хвалити за Його правдою, і буду виспівувати Ймення Всевишнього Господа!