Друге послання апостола Павла до коринфян, глава 8

Повідомляємо ж вас, браття, про Божу благодать, що дана Церквам македонським,

що серед великого досвіду горя вони мають радість рясну, і глибоке їхнє убозтво збагатилось багатством їхньої щирости; бо вони добровільні в міру сил своїх, і над силу, засвідчую, із ревним благанням вони нас просили, щоб ми прийняли дар та спільність служіння святим. І не так, як надіялись ми, але віддали себе перш Господеві та нам із волі Божої, щоб ми благали Тита, щоб він, як був перше зачав, так і скінчив би в вас оце добре діло. А ви, як у всім, збагачуєтесь: вірою, і словом, і розумом, і всякою пильністю, і вашою любов'ю до нас, щоб збагачувались ви і в благодаті оцій.

Не кажу це, як наказа, але пильністю інших досвідчую щирість любови й вашої. Бо ви знаєте благодать Господа нашого Ісуса Христа, Який, бувши багатий, збіднів ради вас, щоб ви збагатились Його убозтвом. І раду даю вам про це, бо це вам на пожиток, що не тільки чинили, але перші ви стали й бажати з минулого року. А тепер закінчіть роботу, щоб ви, як горливо бажали, так і виконали б у міру можности. Бо коли є охота, то приємна вона згідно з тим, що хто має, а не з тим, чого хто не має. Хай не буде для інших полегша, а тягар для вас, але рівність для всіх. Часу теперішнього ваш достаток нехай нестаткові їхньому допоможе, щоб і їхній достаток був на ваш нестаток, щоб рівність була, як написано: Хто мав багато, той не мав зайвини, а хто мало, не мав недостачі. Та Богові дяка, що Він таку пильність про вас дав у Титове серце,

бо благання прийняв він, але, бувши горливий, удався до вас добровільно. А з ним разом послали ми брата, якого по всіх Церквах хвалять за Євангелію, і не тільки оце, але вибраний був від Церков бути товаришем нашим у дорозі для благодаті тієї, якій служимо ми на хвалу Самого Господа, остерігаючись того, щоб хто не дорікав нам цим достатком, що ним служимо ми, дбаючи про добро не тільки перед Богом, але й перед людьми. А ми з ними послали були брата нашого, про пильність якого ми часто досвідчувались у речах багатьох, який ще пильніший тепер через велике довір'я до вас. Щодо Тита, то він мій товариш, а ваш співробітник; щождо наших братів вони посланці від Церков, вони слава Христова! Отож, дайте їм доказа своєї любови й нашого хваління вас перед Церквами!