Псалтирь, глава 132

Пісня прочан. Згадай, Господи, про Давида, про всі його муки,

що клявсь Господеві, присягався був Сильному Якова: Не ввійду я в намет свого дому, не зійду я на ложе постелі своєї, не дам сну своїм очам, дрімання повікам своїм, аж поки не знайду я для Господа місця, місця перебування для Сильного Якова! Ось ми чули про Нього в Ефрафі, на Яарських полях ми знайшли Його. Увійдім же в мешкання Його, поклонімось підніжкові ніг Його! Встань же Господи, йди до Свого відпочинку, Ти й ковчег сили Твоєї! Священики Твої хай зодягнуться в правду, і будуть співати Твої богобійні! Ради Давида, Свого раба, не відвертай лиця від Свого помазанця. Господь присягнув був Давидові правду, і не відступить від неї: Від плоду утроби твоєї Я посаджу на престолі твоїм!

Якщо будуть синове твої пильнувати Мого заповіта й свідоцтва Мого, що його Я навчатиму їх, то й сини їхні на вічні віки будуть сидіти на троні твоїм! Бо вибрав Сіона Господь, уподобав його на оселю Собі: То місце Мого відпочинку на вічні віки, пробуватиму тут, бо його уподобав, поживу його щедро благословлю, і хлібом убогих його нагодую! Священиків його зодягну у спасіння, а його богобійні співатимуть радісно. Я там вирощу рога Давидового, для Свого помазанця вготую світильника, ворогів його соромом позодягаю, а на ньому корона його буде сяяти!